Ведуча: Пролунав шкільний дзвінок, але тепер, дорогі гості-випускники, він кличе не в шумний клас, не на уроки. Він просить пригадати шкільні роки, такі багаті на прекрасні спогади.

Ведучий : Дитинство залишило нас,

Та й юність у гостях не забарилась

Той час, що разом ви у школі провели

Разом згадаємо, щоб душа й серце звеселились.

Ведуча: 1. Чи пам’ятаєте ви свою першу вчительку та класного керівника? Як їх звали?

2. Хто був директором школи, коли ви вчилися?

3. О котрій годині розпочиналися уроки?

4. Які пісні були популярні у ваш час? Може ви заспіваєте нам найпопулярнішу?

Ведучий: Отже, молодці всім вам «12 балів». І вам слово.

Ведучий : На світі безліч тягнеться доріг

Одні – як мудрість, інші в терен цвіті

А поміж них крізь промені проліг

До школи шлях, що найкоротший в світі

Ведуча:Десь там відбились і ваші сліди

Десь там найкращі весни відшуміли

На скронях сніг густий вже сивини

А ви йдете туди не сміло.

Ведуча : Дитинство залишило вас,

Тай юність у гостях не забарилась

Той час, що разом ви у школі провели

Згадаєм знов, щоб серце звеселилось.

Ведучий : У залі присутні випускники 1999 року. 15 років віддаляє їх від шкільного порогу. (оплески)

Ведуча : Ось і знову зібралась велика сім’я,

Знову школа усіх вас вітає

Шле привіт усім випускникам

Щастя й успіхів в праці бажає.

Ведучий: Скільки б не пройшло років, а учні для своїх вчителів назавжди залишаються юними, допитливими, довірливими, сповненими мрій і сподівань дітьми.

Ведуча: Дорогі випускники

Прийміть вітання наші щирі,

Хай доля ваша розквіта

Нехай в здоров’ї, щасті, мирі

Рясні красуються літа.

Нехай любов незгасно світить

Хай сонце радісно сія

Нині – для вас – пісні найкращі

І найласкавіші слова.

Ведуча : Опановувати світ науки вам допомагали вчителі , які є серед нас і яких вже немає, які тепер працюють в інших школах і які вже на заслуженому відпочинку. Завжди з теплотою в серці будемо згадувати вчителів: добрих, терплячих, неспокійних, завжди з іскорками любові в очах. То ж привітаємо всіх їх бурхливими, вдячними оплесками .

(Презентація - вчителі)

Ведучий: Цей день по праву належить учителям,

І він осяяний мільйонами зірок.

Хай ваша посмішка, як сонце, сяє нам,

Щоб пам’ятали ми повік ваш золотий урок.

Ведуча : Дітей, що вчили ви із року в рік, багато

І вірим ми, що пам’ятати буде кожен з нас

Роки оті, вам ввірені так свято,

Крокують у житті із класу в клас.

Ведучий: Вчитель – яке прекрасне слово,

Багато хочеться мені сказать,

Але про те я поведу тут мову,

Що вчителів потрібно шанувать.

Ведуча : Повинні бути вдячні ми довіку

За їхню віру, ласку і тепло

За те, що розуміли нас, любили,

За допомогу, чуйність і добро.

Ведучий : Сьогодні свято спогадів і свято сподівань

Минулого й майбутнього прекрасна й світла мить.

Та в мить таку ми згадуєм щоразу

Людей котрі не з нами тут

Тих хто навіки перейшли життя межу

Та в пам’яті живі і вічно будуть жити

Ведуча : Доля вносить свої зміни в людське життя, і сьогодні не змогли прийти на зустріч ті ваші однокласники й вчителі, які відійшли у вічність.

Ведуча: Шановні випускники школи!

За далекими порогами Вашої юності залишилася рідна школа. Та світліше стає серед цього невпинного бігу робочих буднів, серед невідкладних справ, коли знаєте, що у вашому рідному селі, серед помужнілих роками ровесників, малиново зоріють неповторні юнацькі спомини і ясніють вікна рідної школи, звуть лебединою піснею далекого шкільного дзвоника.

Ведуча : Екзамен на мужність

Екзамен на зрілість

В своєму житті ви складали не раз,

Бив вітер в обличчя, холодний, пекучий,

І доля не завжди всміхалась до вас.

Ведучий: У злеті росли, гартувались крила

І згадка про школу вас гріла теплом.

Учитель назавжди в серцях вам залишив

Оте найдорожче, що зветься добром.

Ведучий : Юність... Це справді найкраща пора життя і проходить вона у школі.

Ведуча : Юність захоплює дружбою, мріями, першим коханням.

Ведучий : А за дитинством лине юність.

Щаслива й трепетна пора.

Кохання враз у млоснім дзвоні

В сердечній тузі завмира.

Ведуча : Це перше зоряне кохання

Під яблуневий цвіт садків

Палкі обійми, цілування,

Хто зна можливо й назавжди.

Ведуча : Любові і вірності вам назавжди.

(Звучать фонфари)

Ведучий : Увага!

Хвилина настала чудова

Учнів найкращих вітатиме знову

В літопис школи на віки віків

Ми записали кращих випускників.

Ведуча : Сьогодні школа дякує вам за те, що ви стали відмінниками й в

житті. Найголовніший іспит ви склали, ви вберегли честь і

гідність своєї школи.

Ведучий : Щасливих вам життєвих доріг. Добробуту вашим родинам.

Ведуча : Школа рідна, як світла мрія

Як натхнення, як пісня пісень

Ти у кроні сивин не старієш

Ти яснієш, як сонячний день.

Ведучий : Спогади про школу будуть з вами все життя. Зворушлива

мелодія шкільного дзвоника супроводжуватиме їх

протягом багатьох років.

Ведуча : І нехай ця мелодія завжди лунає золотою симфонією у

вашій душі, як відгомін дитинства у яке неможливо

повернутись.

Ведучий : Ну що ж, дорогі наші вчителі, випускники, ми разом з вами

побували в країні дитинства з вашими спогадами,

привітаннями, з нашими веселими піснями та танцями .

Ведуча: Але все гарне та приємне, нажаль закінчується.

Ведучий : Шануйтеся, друзі на довгім віку.

Ведуча: Прощайтесь в надії зустрітися знову

Ведучий : І хай, як сьогодні, завжди вам щастить

Ведуча: На добру і щиру розмову.

Ведучий : Шановні випускники ! Урочиста частина нашого вечора завершена. Далі в програмі зустрічі. Таке довгождане спілкування зі своїми

учителями, однокласниками.

Ведуча: На все добре !

Ведучий : До нових зустрічей !