Школа! Все в житті починається з неї. Це ніби величезний корабель, який бере курс у порту “Дитинство», відправляється у довге плавання аж до порту “Самостійне життя ”. Навчання в школі поволі й безповоротно відпливає у минуле. І чим довша буде відстань, тим чарівнішими і милішими серцю здаватимуться її обриси. І перша буква, схована у слові, і перша цифра, пробуджена у нескінченному ряді арифметичних знаків, і перше кохання, і перші невдачі – все це творить найдовершенішу суть самої природи, ім’я якої – людина!

Як завжди, по давній, добрій традиції , у першу суботу лютого, Карабинівська ЗШ І – ІІІ ступенів гостинно відчинила двері, запрошуючи своїх колишніх учнів на вечір зустрічі. Радо зустріли випускників минулих років директор школи Знова Н. Л. заступник директора школи з навчально-виховної роботи Водяницька І. І. , заступник директора школи з виховної роботи Довга О. П. , педагог-огрганізатор Таран А.П.,вчителі , класні керівники.

Зустріч розпочалася з екскурсії історико – краєзнавчого музею, презентацій школи, виховної та позакласної роботи з учнями у кабінетах інформатики. Колишні учні відвідали затишні кабінети молодших класів, кабінет української літератури, кабінет математики, кімнату учнівського самоврядування.

Школа дала путівку в життя багатьом випускникам. І нехай хоча б на короткий час зустрічі випускники повернулись у незабутні шкільні роки і відчули себе учнями. Адже саме в школі проводить свої найкращі роки життя кожна людина. Сьогодні в залі зібралися свідки і учасники багатьох шкільних подій. Гордиться наша школа своїми випускниками, які завітали на щиру і добру розмову серед них Чумак Марина В’ячеславівна – голова батьківського комітету школи, Чумак Юрій Анатолійович, Чумак Лариса Миколаївна – меценати школи.

Здається, ще недавно лунав останній дзвінок і всі розлетілись у різні краї. А вже промайнуло 25, 20, 15 років. Згадали перших вчителів та класних керівників, цікаві екскурсії та походи, піонерські загони, трудові десанти та смішні історії шкільного життя та тих вчителів та однокласників, які відійшли у вічність. У цьому їм допомогли добрі, терплячі, вимогливі і ласкаві класні керівники, вчителі – предметними, вожаті.