Учням

   Домашнє завдання — це складова частина уроку, але воно повинно бути і   

     індивідуальним, творчим. Учитель повинен знати, яку мету він переслідує, задаючи учням роботу додому.

Якщо учень уважно і старанно працював на уроці, то йому це не потрібно і не цікаво.

Погано продуманий і підготовлений урок вимагає від учителя перенесення частини матеріалу для самостійного

ви­вчення учнями вдома. Але це завдання не витікає з ходу уроку, воно може бути

важким і незрозумілим для дітей, може привести до перевантаження учнів та відбити інтерес до навчання.

Учитель повинен чітко знати, яку мету він переслідує, коли дає домашнє завдання.

Домашнє завдання повинно бути мотивованим. Учень чітко повинен знати, для чого він виконує цю роботу.

 Щоб обґрунтувати необхідність домаш­нього завдання, треба:

•  виявити якості особистості, розвиток яких виконує завдання;

• довести,   що   це   необхідно   знати для подальшого вивчення теми чи для закріплення,

для вивчення нової теми чи для виконання якоїсь іншої роботи;

•  пояснити, чому не можна виконати є завдання повністю повин­но витікати з уроку.

Але ми знаємо, що на уроці учні працюють по-різному. Тому, в ідеалі, кожний повинен отри­мати своє і

ндивідуальне завдання до­дому.

На жаль, це неможливо. Тому вчитель повинен розбити домашнє завдан­ня на рівні складності..

Кожний учень повинен обрати те завдання, яке йому під силу. 

Обов'язковим його елементом повинно бути творче завдання.

Але треба пам'ятати, що завдання творчого харак­теру передбачають певний відрізок часу для його виконання.

У школах нового типу акценти в на­вчанні переміщуються з передання рафі­нованих знань на

створення психолого-педагогічних умов розвитку особистості кожної дитини для забезпечення учня ефективними

засобами особистої та ін­телектуальної моралізації. Досягненню цієї мети сприяє, крім роботи на уро­ці,

робота вдома. Щоб зробити її мак­симально ефективною, необхідно не тільки розробити алгоритм

виконання, а й урахувати специфіку кожного пред­мета, норм домашнього завдання, спрямованість

на досягнення певної мети.

 Обов'язкова вимога до домашнього завдання — його треба перевіряти і оцінювати роботу учня. Учень

повинен бути впевненим у тому, що його робота вдома обов'язково буде перевірятися.

цього завдання на уроці, а необхідно  опрацювати його вдома.

Проблему домашнього завдання мож­на і треба вирішувати лише з позиції системного підходу до неї:

•  домашні завдання повинні ретельно мотивуватися;

•  мета, з якою задається домашнє за­вдання,  повинна відповідати меті і завданням уроку;

•  матеріал домашнього завдання пови­нен бути переважно диференційова­ним, враховуючи особисті

здібності кожного учня;

•  хід виконання домашнього завдання повинен коментуватися вчителем, а також обов'язково перевірятися.

Більша частина вчителів вважає, що завдання додому необхідне. Воно може виконувати наступні

функції:

•  запам'ятовування і тренування;

•  застосування матеріалу в нестандарт­них ситуаціях;

•  контроль за вивченим матеріалом;

•  самоконтроль;

•  систематизація;

• самостійне ознайомлення з новим матеріалом;

•  випереджувальне вивчення теми.

Лише такий підхід дозволить зробити домашнє завдання вірним помічником вчителя, надасть дітям можливість

за­своїти, зрозуміти і використати отриману інформацію.

Роблячи висновки, хочемо запропо­нувати деякі рекомендації з питання домашнього завдання:

•  необхідно ретельно обмірковувати зміст і мотивувати домашнє завдання, пов'язувати його з метою уроку;

•  потрібно обмірковувати й урізнома­нітнювати перевірку домашнього за­вдання;

•  слід дотримуватись існуючих норм домашнього завдання;

•  варто підвищувати ефективність уро­ку, і це надасть можливість зменшити обсяг домашнього завдання;

•  потрібно використовувати диференці­йований підхід до змісту домашнього завдання.

 Особливе значення має обсяг роботи вдома. Якщо обсяг великий, то це викликає перевантаження учня.

Для учня існує кілька виходів з цієї ситуації:

•   не вчити зовсім;

•   вивчити поверхнево, продивитися матеріал;

•   вивчити все, але скоротити час на відпочинок.

ЯК   УЧИТИ     ВІРШ

1. Прочитай уважно вірш мовчки. З`ясуй значення всіх незрозумілих слів і зворотів.     

2.  Прочитай вірш уголос, викликаючи в уяві   події, описані автором

3.   Якщо вірш не поділено на строфи, то пoділи його сам за змістовими частинами.

4.  Вивчи першу частину або строфу.

5.  Вивчи другу частину або строфу.

6.  Повтори перший і другий уривки разом.

7.  Вивчи третю частину вірша.

8.  Прочитай напам`ять увесь вірш.

9.  Попрацюй над виразним читанням вірша

ЯК   ПРАВИЛЬНО   СПИСУВАТИ

 1. Прочитай речення,повтори його,не дивлячись на зразок.

 2. Визнач орфограми у словах.                                          

 3. Познач речення за складами.

 4. Запиши речення, диктуючи його собі за складами.

 5. Прочитай свій запис.

 6. Порівняй свій запис зі зразком. Якщо є помилки, виправ.

Як готуватися до іспитів

Іспити, як і більшість явищ життя, – явище перехідне. Коли вони закінчуються, з'являється відчуття свободи, забуваються сльози, нервування, повертається спокійний сон. Але ж можна скласти іспит і з меншими втратами для власного здоров'я, отримати добрі оцінки й чекати наступного іспиту без страху та безсонних ночей.

Психологи розцінюють іспит як:

• «перетравлювання» значного обсягу інформації, яке пов'язане з великим навантаженням на мозок;
• серйозне емоційне напруження і велике навантаження на нервову систему;
• оцінювання не лише знань дитини, а й її особистості.

Найоптимальніший варіант підготовки до складання іспитів

Розпорядок дня

Харчуватися слід три-чотири рази на день. Мед, горіхи, молочні продукти, риба, м'ясо, овочі та фрукти забезпечать баланс необхідних вітамінів і мінералів в організмі й відновлять енергетичні витрати. Нормальний здоровий сон і відпочинок зменшать навантаження на нервову систему. Не варто відмовлятись од звичних занять спортом – це буде своєрідним відпочинком. Слід пам'ятати про біоритмо-логічні особливості: «сова» неефективно працює о 6 – 8 год ранку, а «жайворонок» навряд чи буде працездатним до 2 – 3 год. ночі. В усіх людей рівень біологічної активності знижений із 17 до 18 години. Можна вживати тонізуючі препарати, наприклад, із женьшеню чи елеутерококу. Каву краще пити вранці й небагато, лише для того, щоб прокинутися (для тих, хто звик саме так розпочинати свій день). Кава підсилює нервовість і тривожний стан у невпевнених собі людей. Заспокійливі медичні препарати зовсім не потрібні, їх можна вживати лише за призначенням лікаря.

Правильна організація вивчення навчального матеріалу

Спочатку слід переглянути весь матеріал і розподілити його таким чином: якщо треба вивчити 100 питань за чотири дні, то в перші два дні вивчається 70% усього обсягу, третього дня – решта, четвертого – повторюють вивчене. При цьому складні теми варто чергувати з простішими – не обов'язково вчити всі питання поспіль.

Є й деякі психологічні закономірності, які слід враховувати.

• Найкраще запам'ятовується інформація, викладена на початку і наприкінці тексту. Середина зазвичай швидко «вилітає» з голови. Тому під час запам'ятовування та повторення слід приділити увагу середині тексту.
• Повторювати треба не механічно, а вдумливо, зосередившись на змісті. Інформація після «завантаження» в мозок, якщо її не повторити, утрачається на 20 – 30% упродовж перших 10 год. Щоб цього не сталося, слід прочитати текст, повторити його вдруге, через 20 хв – утретє, а через 8 – 10 год. – учетверте, і ще раз – через добу. Тільки після цього можна бути впевненим у тому, що інформація міцно «оселилася» в голові.
• Особливість «упізнавання». Дивлячись на текст, відчуваєш, що колись це все бачив, читав, отож вирішуєш, що витрачати час на це питання не варто й можна переходити до наступного. Насправді ж це – несвідомий самообман. І якщо не вивчити уважно те, що здається таким знайомим, на іспиті можна не відповісти на таке «знайоме» запитання.
• Запам'ятати можна найкраще, якщо знати, що є «найближчим»: текст, рисунок, логічна схема.
• Слід спробувати знайти щось цікаве у найнуднішому матеріалі, адже цікаве запам'ятовується набагато легше.

Можна готуватися до іспитів удвох, адже одна голова добре, а дві – краще. Підготовка до іспиту вдвох має свої переваги, якщо поставитися до цього серйозно й сумлінно. Учити разом не варто, а от повторювати навіть бажано. Це краще робити напередодні іспиту.
Готуватися можна й так: перший день – самостійне вивчення, другий – повторення й переказування один одному. Було б добре розділити теми за інтересами, за складністю, за ступенем засвоєння: один розпові­дає те, що другий раніше не вивчив.
Розповідати треба чітко, детально, емоційно. Можна проводити «репетиції» перед іспитом і наодинці: ставити собі запитання, уголос відповідати, привчатися слухати своє мовлення.

Шпаргалка — річ потрібна

Використання шпаргалок на іспиті найчастіше закінчується дуже сумно. Вони потрібні лише тим, хто краще запам'ятовує матеріал при конспектуванні, – викладений коротко (у вигляді тез), він краще тримається у пам'яті. Шпаргалки зручно перечитувати перед самим іспитом, а от брати на іспит не варто.

«Спокійно, тільки спокійно»

Так завжди в екстремальних ситуаціях казав Карлсон. Слід скористатися його порадою. Адже нервують завжди ті, хто погано знає матеріал. Ті, хто зовсім нічого не знає, зазвичай спокійні. Ті, хто знає матеріал добре чи на середньому рівні, нажахані до останньої хвилини, поки не отримають оцінку. Щоб подолати свій страх, можна розповідати самому собі вивчений матеріал, начебто на іспиті. Уявіть складну ситуацію на іспиті й знайдіть із неї вихід. Поставте самі собі підступні запитання й дайте на них відповідь – переборіть свій страх ще до іспиту. Згадайте випадки свого успіху, подумки відчуйте їх іще раз.
Спробуйте вдатися до аутогенного тренування. Налаштуйтеся на те, що «у мене все вийде» й повторюйте ці слова перед сном. На іспиті не втрачайте самовладання у складний момент, хоч це й нелегко. Згадайте про почуття гумору – іноді воно виявляється і в екзаменаторів.
Складіть план відповіді на іспиті – це теж заспокоює.

Бажаємо вам якнайкраще здати іспити!

Рекомендації щодо написання твору

• Як написати твір.
• Деякі секрети як написати твір і скласти іспит “відмінно”.
• Як писати твір-опис за картиною.
• Написання анотації на художню книгу.
• Як підготуватись до твору-метаморфози.
• Як писати твір-роздум у жанрі есе.
• Як написати твір компаративного характеру.
• Як підготуватися до написання відгуку.

Як написати твір

Композиція твору:

• вступ
• основна частина
• висновок

Відсутність в творі одного з елементів композиції розглядається як помилка і враховується при виставлянні оцінки. Композиція твору повинна бути продуманою і чіткою. Всі основні думки в творі необхідно ретельно обгрунтовувати, аналізуючи текст літературних творів.

ВСТУП — вводить в тему, дає попередні, загальні відомості про ту проблему, яка стоїть за запропонованою темою.

У вступі може:

• міститися відповідь на поставлене по темі питання
• представлена ваша думка, якщо в назві теми є відсилання до думки абітурієнта (“як ви розумієте сенс назви...”)
• міститися факт з біографії автора або охарактеризований історичний період, якщо ці відомості мають важливе значення для подальшого аналізу тексту
• сформульовано ваше розуміння термінів літературознавств, якщо вони використані в назві теми (“тема долі...”, “образ героя...”)

ОСНОВНА ЧАСТИНА твору є аналізом літературного твору відповідно до заданої теми.

У основній частині слід уникати:

• переказу літературного твору;
• виклад відомостей, що не мають прямого відношення до теми.

У основній частині необхідно продемонструвати знання літературного матеріалу, уміння логічно, аргументовано і стилістично грамотно висловлювати свої думки. 
Основна частина — це перевірка того, наскільки вірно зрозуміла тема.

Завдання ВИСНОВКУ — підвести підсумок, узагальнити сказане, завершити текст, ще раз звернувши увагу на найголовніше.

Завершальна частина повинна бути:

• короткою, але ємкою
• органічно пов'язана з попереднім викладом

У висновку може бути виражене особисте ставлення твору, його героїв, проблеми. Воно повинне бути викладене коректно, без надмірних захоплених оцінок, мати чітко виражений певний сенс і повинно бути підготовлено матеріалом основної частини. 
Ясний, суворо відповідний темі останній абзац твору в змозі скрасити багато недоліків. Незавершений твір не привабливіший, ніж недопечений пиріг.

Деякі секрети як написати твір і скласти іспит “відмінно”

Не намагайтеся вищербити напам'ять тексти готових творів, якщо тема опиниться трохи іншою, це негативно позначиться на результаті.

Якщо в перший момент вам здалося, що ви не можете написати твір ні по одній з тем, запропонованих вам, не впадайте в паніку, посидьте, заспокойтеся. Швидше за все, через деякий час ситуація вже не здаватиметься такою критичною, і ви щось пригадаєте.

Якщо ви дуже сильно хвилюєтеся і не можете заспокоїтися, спробуйте зробити наступні дихальні вправи: розслабте руки і ноги, закрийте очі, зробіть глибокий вдих, затримайте дихання на 20-30 секунд, потім поволі видихніть, повторіть 5-6 разів, поки не заспокоїтеся.

Спробуйте написати по кожній темі все, що знаєте. Потім спробуйте як-небудь упорядкувати все, що записали.

Уважно прочитайте всі теми, постарайтеся визначити точне лексичне значення кожного слова теми, і тільки тоді - загальне лексичне значення фрази або вислову. Продумайте напрям розвитку теми, співвіднесіть тему твору з своїми знаннями і вирішіть, зможете ви написати твір на цю тему, або ж від неї краще відмовитися.

При виборі теми спирайтеся на свої знання і програмні твори. Не прагніть створити літературний шедевр. Зараз вам треба довести, що ви умієте грамотно писати твір.

Запишіть основні моменти, про які б ви хотіли сказати в своєму творі, збудуєте їх логічно - це і буде ваш первинний план. Звертайтеся до нього під час написання тексту, він допоможе вам зберегти логічну лінію і, отже, розкрити тему.

Співвіднесіть об'єми вступу, висновку і основної частини. Найбільшим за розмірами повинна бути основна частина, вступ - приблизно в половину менше, висновок же - саме невелике за об'ємом. Пам'ятаєте, що будь-які “перекоси” з розмірами твору можуть також негативно вплинути на кінцевий результат.

Не забудьте, що епіграф - прикраса твору, але якщо ви не упевнені, чи підходить він, або неточно знаєте текст і розділові знаки, краще не пишіть його зовсім - за відсутність епіграфа оцінку ніхто не знизить.

І найголовніше, коли ви збираєтеся на іспит, скажіть собі, що ви всі можете, що вам все по плечу.

Як писати твір-опис за картиною

1.  Перш ніж починати передавати свої враження письмово, чітко визначте своє розуміння картини, відчуття настрою художника.
2. Створіть портретну характеристику героя (героїні) картини.
3. Зверніть увагу на деталі твору, що розкривають образ головного героя.
4. Зробіть необхідні повідомлення про художника — виконавця картини.
5. Викладаючи свої думки, обов’язково їх аргументуйте, проаналізуйте кольорову палітру картини.
6. Вживайте тільки ті слова, значення яких ви знаєте.
7. Прочитайте написане, перевірте зміст, послідовність викладу, грамотність.

Написання анотації на художню книгу

1. Дати стислу характеристику книги та її теми.
2. Зробити перелік основних розділів чи питань, що висвітлюються у творі.
3. Критично оцінити зміст твору, його проблематику та образи.
4. Подати основні відомості про автора.
5. Вказати, на якого читача розрахована книга.

Як підготуватись до твору-метаморфози

1. Розпочинаючи роботу над твором, ґрунтовно продумайте його тему.
2. Визначте основну думку майбутнього твору.
3. Придивіться уважно до того, про що ви будете писати: намагайтесь побачити найхарактерніше, що спостерігаєте.
4. Запишіть коротко найголовніше, що помітили.
5. Спробуйте ввійти в даний образ для кращого висвітлення даного твору.
6. Спочатку напишіть твір на чернетці.
7. Звертайте увагу на співмірність частин твору.
8. Стежте за тим, щоб думки розкривалися послідовно, аби кожне попереднє речення було логічно пов’язано з наступним.
9. Прочитайте написане, перевірте послідовність викладу, грамотність, використання розділових знаків.
10. Перепишіть роботу начисто.
11. Перевірте написане, пильнуючи описки і пропуски літер.

Як писати твір-роздум у жанрі есе

1. Розпочинаючи роботу над твором, ґрунтовно продумайте його тему.
2. Викладаючи в есе свої думки, не забувайте, що воно не претендує на вичерпне трактування теми
3. Стежте за тим, щоб ваші думки були власні.
4. Визначте свої враження з конкретного питання.
5. Викладайте свої думки логічно.
6. Дбайливо ставтеся до художньої форми есе.
7. Виражайте суб’єктивну думку.
8. Продумайте, щоб есе було філософського або публіцистичного характеру.
9. Формулюючи речення, намагайтеся використовувати свіжі метафори, афоризми.
10. Визначте головну ідею твору-есе.

Як написати твір компаративного характеру

1.  Розпочинаючи роботу над твором, ґрунтовно продумайте його тему.
2. Визначте головну ідею твору.
3. Складіть план, доберіть епіграф, що відповідає темі твору та розкриває його головну думку.
4. Визначте, що об’єднує та вирізняє аналізовані твори.
5. Продумайте, який цитатний матеріал з обох творів доречно використати для аргументації своєї думки.
6. Порівнюючи твори, не забувайте про композиційні засоби викладу думок:
   1. інтригуючий початок;
   2. послідовне розгортання тези;
   3. хід роздумів у формі «запитання-відповідь»;
   4. контрастне зіставлення аргументів;
   5. експресивний висновок.
7. Викладаючи у творі свої думки, не забувайте, що вони мають бути пов’язані з темою та головною ідеєю твору.
8. Звертайте увагу на співрозмірність частин твору.
9. Стежте за тим, щоб думки розвивалися послідовно, щоб кожне попереднє речення було логічно пов’язане з наступним.
10. Формулюючи речення, намагайтеся, щоб ваша думка була висловлена точно, просто, ясно, образно та не допускала логічного тлумачення.

Як підготуватися до написання відгуку

1. Приступаючи до написання відгуку на прочитану книгу, важливо продумати мету вашої творчої роботи (поділитися враженням про книжку, посперечатися з приводу оцінки героїв твору, поставити проблемне запитання, що виникло під час читання до адресата — того, до кого ви хочете звернутися у своїй роботі — до автора твору, ваших друзів, батьків та ін.,— та його форму: твір-роздум, лист, нотатки до шкільної газети тощо).
2. У вступній частині дайте загальну оцінку прочитаному, висловіть свої враження від твору, про який ви пишете відгук.
3. В основній частині докладніше зупиніться на своїх враженнях від прочитаного, конкретно їх аргументуйте, зверніть увагу на позицію автора.
4. Зробіть висновки щодо прочитаного твору.

Рекомендації по підготовці і оформленню реферату

В ході вивчення різних дисциплін Ви обов'язково зіткнетеся з індивідуальним завданням – підготовкою реферату. При його написанні у Вас можуть виникнути деякі труднощі: річ у тому, що необхідно не тільки підібрати відповідну літературу і правильно викласти матеріал, але і уміти передати його аудиторії. При підготовці доцільно користуватися наступними рекомендаціями:

1. З'ясуєте для себе суть теми, яка Вам запропонована.
2. Підберіть необхідну літературу (прагніть скористатися декількома книгами для повнішого отримання інформації).
3. Ретельно вивчите матеріал підручника по даній темі, щоб легше орієнтуватися в необхідній Вам літературі і не зробити елементарних помилок.
4. Вивчите підібраний матеріал (по можливості працюйте з олівцем), виділяючи найголовніше по ходу читання.
5. Складіть план реферату. Пам'ятаєте:
   • Вибирайте тільки цікаву і зрозумілу інформацію;
   • Не використовуйте неясних термінів;
   • Інформація повинна відноситися до теми;
   • Не робіть повідомлення громіздким.
6. В кінці реферату перерахуєте літературу, якою Ви користувалися при його підготовці.
7. При оформленні використовуйте тільки необхідні малюнки і схеми, що відносяться до теми.
8. Прочитайте написаний текст і постарайтеся вибрати найосновніше.
9. Перед тим, як робити доповідь по реферату випишіть необхідну інформацію (терміни, дати, основні положення) на дошку.
10. Ніколи не читайте доповідь! Щоб не збитися, користуйтеся планом і виписаною на дошці інформацією. Говорите голосно, виразно не поспішаєте. У особливо важливих місцях робіть паузу або міняйте інтонацію – це полегшить її сприйняття для аудиторії.

Правила написання і оформлення реферату

1. Для написання реферату краще використовувати листи писального паперу формату А4.
2.  Реферат пишеться з використанням ЕОМ (Times New Roman 16 – заголовки, 14 – основной текст (полуторний інтервал)).
3. Поля на аркуші (від краю листа, до тексту):
   • Зверху 15 мм (10 мм від рамки);
   • Знизу 30 мм (мінімум 10мм від рамки);
   • Справа 10 мм (5 мм від рамки);
   • Зліва 25 мм (5 мм від рамки);
   • Абзацевий відступ 15-20 мм від рамки.

Об'єм реферату 20-25 листів, а для уроку-конференції – не більше 9. Всі листи пронумеровані, що робиться коли робота вже повністю завершена. Титульний лист оформляється за зразком. На початку реферату повинен бути зміст, в якому указуються номери сторінок по розділах і темах. Кожен розділ тексту починається з нового листа, незалежно де закінчилася попередня.

Зразковий план написання реферату

Вступ

У вступі необхідно обгрунтувати вибір теми, коротко розповісти про те, чому саме вона зацікавила автора. Також тут автор розкриває ті завдання, які вирішуються в даному рефераті, дає коротку характеристику роботи.

Теоретична частина

У цій частині необхідно в логічній послідовності викласти матеріал по темі реферату. Цей розділ доцільно розбити на підпункти (з вказівкою в змісті відповідних сторінок). Після назви глави і пунктів крапка не ставиться.

Висновок

В ув'язненні автор підводить підсумок роботи, робить короткий її аналіз і формулює висновки.

Слова: Введення, Висновок, Список літератури – пишуться по центру. Інші: назви глав і підпунктів - з абзацевого відступу. Між назвою глави і текстом проміжок 10-15 мм (через строчку).