Семінар заступників директора з навчально - виховної роботи. 27.11.2013 р.
Визначенню рівня діяльності вчителя в міжатестаційний період був присвячений семінар заступників директорів шкіл з навчально – виховної роботи, який відбувся 27 листопада в Карабинівській ЗШ І – ІІІ ступенів. Директор школи Знова Н. Л. виступила з презитацієй школи та проектом бально – рейтингової системи, заступник директора з навчально – виховної роботи Водяницька І. І. представила результативність фахової
діяльності вчителя в міжатестаційний період. Досвід засвідчує, що з поширенням творчих форм атестації спостерігається значний зріст професіоналізму вчителя, тому один із ґрунтовних принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується. Все це було представлено та обговорено під час семінару, що визвало неабиякий інтерес серед учасників семінару. Завідуюча методичним кабінетом Абабкова Н. Б. провела тренінги «Вивчення системи роботи вчителя» та «Засідання атестаційної комісії». Також заступником директора школи з виховної роботи Довгою О.П. для учасників семінару організовано екскурсію до шкільного історико -краєзнавчого музею, де екскурсоводи розповіли історію освіти на селі Карабиніввка.
І.І.Водяницька, заступник директора школи з навчально-виховної роботи.
ПЕДАГОГІЧНА РАДА
Атестація-крок до творчості вчителя
Спосіб проведення: інтерактивна взаємодія.
Мета: ознайомлення педагогічного колективу з результатами роботи вчителів, які атестуються, і підготовка атестаційних характеристик.
Підготовча робота
Учителям, які атестуються, заздалегідь надається творче завдання:
1. Продовжити речення «Якби я була цариця...»
2. Підготувати звіт про результати роботи у між-атестаційний період.
План проведення педради
Частина 1. Виступи вчителів, які атестуються.
Частина 2. Звіти вчителів про результати роботи у міжатестаційний період.
Частина 3. Відповіді вчителів, які атестуються, на питання присутніх у загальному колі.
Частина 4. Складання групами характеристики вчителів, які атестуються.
Хід педради
Частина 1. Застосовується технологія «Мікрофон». Вчителі, які атестуються, по черзі закінчують речення «Якби я була цариця...»
По завершенню виступів керівник закликає присутніх уважно слухати звіти вчителів, у разі потреби готувати питання, які можна буде поставити після заслуховування звітів.
Частина 2. Учителі, які атестуються, один за одним складають звіт про підсумки своєї роботи у міжатестаційний період у довільній формі.
Частина 3. Вчителі, які атестуються, відповідають на запитання, поставлені до них колегами.
Частина 4. Керівник об'єднує учасників педагогічної ради у групи (їх кількість залежить від кількості вчителів, які атестуються).
П. І. Б._____________________________
Рік народження_____________________
Освіта____________________________
Спеціальність за дипломом___________
Педагогічний стаж__________________
З якого часу працює у даній школі_____
Кваліфікаційна категорія ____________
Педагогічне звання_________________
Кожна група отримує:
1.Карточку з інформацією про вчителя, який атестується.
2.Маркери.
3.Аркуші з таблицею з критеріями діяльності вчителя.
Приклад звіту вчителя:
Аттестация важна,
Аттестация нужна!
Показать своё уменье,
Наработки, достиженья
И уроки, и труды
Аттестующиеся должны!
И я тоже не сидела.
За 5 лет я всё ж успела:
Дважды курсы посетить
И учителей учить.
С публикацией в журнале
Меня на всю страну узнали.
Уваженье и почёт
Просто так ведь не растёт!
Грамотами наградили
Министерство, исполком,
Управленье и обком.
Звание методиста
Подтвердила очень быстро,
Учителей со школ я созвала
И практикум с ними провела.
И спасибо коллективу
За поддержку, инициативу.
Благодарна я судьбе,
Что всё подвластно с Вами мне.
Варіанти виступів вчителів:
Варіант 1.
Кабы я была б царицей,
Пригласила б всех учиться.
Чтобы в царствии моём
С педнагрузкой было всё путем.
Учителя бы не роптали,
Семинары бы давали,
Чтобы царствие моё
Укреплялось и росло.
Из соседних стран послы
По свету б вести разнесли,
Что на свете школа есть,
Интереса в ней не счесть.
Педсоветы, совещанья,
Семинары, заседанья —
Всё проходит в интерстиле,
И покажут нас в эфире.
Варіант 2.
Кабы я была царица,
Враз министра о призвала
И указ бы издала:
Со школ реформы начинать!
Все условия создать!
Увеличить там зарплаты
Минимум разочков в пять.
Денег где на это взять?
Пусть худеют депутаты.
Вилл заморских им убавить,
Школы на ноги поставить.
Дабы в каждый для детмасс
Сделать свой компьютер-класс.
В кабинеты — От.
Знаний будет — пруд пруди.
И тогда недолго ждать,
Чтоб с Европой нас сравнять.
Варіант 3.
А будь я царицей,
Повела бы я в школы
Министерские лица.
Показала бы крыши текущие,
Стены и окна на помощь зовущие!
Посадила бы в классы,
Где доска, тряпка, мел!
Кто из них урок современный
Провести бы сумел?
Не может это длиться без конца,
Когда детей согревают только учительские
сердца!
А потому вместо школ я построила б научные храмы,
Куда с удовольствием детей приводили бы мамы. Где царили бы Свет, Доброта и Любовь. Куда, раз вступивши, хотелось вернуться бы вновь!
Чтобы новый человек рождался в нём, Сильный, но сострадательный, Образованный, талантливый и просто замечательный.
Атестація 2013
На допомогу вчителям, які атестуються
Методична розробка та вимоги до неї
| Методична розробка - це посібник, що розкриває форми, засоби, методи навчання, елементи сучасних педагогічних технологій або самі технології про навчання і виховання стосовно конкретної теми уроку, теми навчальної програми, викладання курсу в цілому. Методична розробка є індивідуальною. Вона спрямована на професійно-педагогічне вдосконалення вчителя, вихователя або майстра виробничого навчання або якості підготовки з навчальних спеціальностей. Методична розробка може бути: · серії уроків; · теми програми: · приватної (авторської) методики викладання предмета; · загальної методики викладання предметів; · нових форм, методів або засобів навчання і виховання; · методичні розробки, пов'язані зі зміною матеріально-технічних умов викладання предмета. До методичної розробки пред'являються досить серйозні вимоги. Тому, перш ніж приступити до її написання необхідно: Ретельно підійти до вибору теми розробки. Тема повинна бути актуальною, відомої педагогу, по даній темі у педагога повинен бути накопичений певний досвід. Визначити мету методичної розробки. Уважно вивчити літературу, методичні посібники, позитивний досвід з обраної теми. Скласти план і визначити структуру методичної розробки. Визначити напрямки майбутньої роботи. На початку роботи із складання методичної розробки необхідно чітко визначити її мету. Наприклад, мета може бути наступною: визначення форм і методів вивчення змісту теми; розкриття досвіду проведення уроків з вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми; опис видів діяльності педагога і учнів; опис методики використання сучасних технічних та інформаційних засобів навчання; здійснення зв'язку теорії з практикою на уроках; використання сучасних педагогічних технологій або їх елементів на уроках і т.д. Вимоги, що пред'являються до методичної розробки: 1. Зміст методичної розробки повинен чітко відповідати темі та цілі. 2. Зміст методичної розробки має бути таким, щоб педагоги могли отримати відомості про найбільш раціональні організації навчального процесу, ефективності методів і методичних прийомів, формах викладання навчального матеріалу, застосування сучасних технічних та інформаційних засобів навчання. 3. Авторські (приватні) методики не повинні повторювати зміст підручників і навчальних програм, описувати досліджувані явища і технічні об'єкти, висвітлювати питання, викладені в загальнопедагогічної літератури. 4. Матеріал повинен бути систематизований, викладений максимально просто і чітко. 5. Мова методичної розробки має бути чіткою, лаконічною, грамотною та переконливою. Застосовувана термінологія повинна відповідати педагогічному тезаурусу. 6. Рекомендовані методи, методичні прийоми, форми та засоби навчання повинні бути чітко обґрунтовані посиланнями на свій педагогічний досвід. 7. Методична розробка повинна враховувати конкретні матеріально-технічні умови здійснення навчально-виховного процесу. 8. Орієнтувати організацію навчального процесу в напрямі широкого застосування активних форм і методів навчання. 9. Методична розробка повинна розкривати питання «Як вивчати». 10. Має містити конкретні матеріали, які може використовувати педагог у своїй роботі (картки завдання, зразки УПД, плани уроків, інструкції для проведення лабораторних робіт, картки схеми, тести, поуровневі завдання і т.д.).
Структура методичної розробки Загальна структура: 1. Анотація. 2. Зміст. 3. Введення. 4. Основна частина. 5. Висновок. 6. Список використаних джерел. 7. Програми. В анотації (3-4 пропозиції) коротко вказується якій проблемі присвячується методична розробка, які питання розкриває, кому може бути корисна. У вступі (1-2 сторінки) розкривається актуальність даної роботи, тобто автор відповідає на питання, чому він вибрав цю тему і яке її місце у змісті освіти, формулюється мета, завдання, очікувані результати.
Методична розробка теми програми Основна частина може складатися з таких розділів: 1. Характеристика теми; 2. Планування вивчення теми; 3. Рекомендації з організації та методиці вивчення теми. У характеристиці теми зазначаються: · Освітні цілі і завдання теми; · Планування теми і кількість годин, що відводиться на її вивчення; · Знання та вміння, які учні повинні отримати або вдосконалювати; · Місце і роль теми в курсі; · Зв'язок з попереднім або наступним матеріалом, а також внутрішньопредметні та міжпредметні зв'язки; · Дається дидактичний аналіз змісту матеріалу; · Виділяються рівні вивчення і засвоєння навчального матеріалу; · Можливий порівняльний аналіз якості навчання запропонованої методики з тією методикою, яка застосовувалася педагогом до використання нової у методичній розробці. При плануванні навчальної теми необхідно: 1. Продумати методику викладання теми. 2. Підібрати приклади, ілюстрації, намітити лабораторно-практичні заняття, контрольні роботи, екскурсії т т.д. 3. Виділити основні питання, які учні повинні міцно засвоїти. 4. Проаналізувати виховні можливості навчального матеріалу і застосовуваної методики. У висновку (1-2 сторінки) підбиваються підсумки по тих проблемних питаннях, які ставилися педагогом перед складанням методичної розробки.
Загальні вимоги до оформлення методичної розробки
Загальний обсяг методичної розробки повинен становити не менше 24 аркушів комп'ютерного тексту (шрифт-14 або 15). Обсяг основного змісту - не менше половини усього рукопису. Обсяг додатків не лімітується, але вони повинні відповідати тексту (посилання на них у тексті обов'язкові). Посилання на використану літературу в тексті слід давати в квадратних дужках. Список використаних джерел повинен містити 10-15 назв. Якщо розробка носить тільки практичний характер, що не вимагає теоретичних посилань, то список використаних джерел можна опустити. Кількість і обсяг розділів не лімітується.
|
Десять учительських заповідей
1. Люби себе та обраний тобою шлях.
2. Читай на ніч хоча б щось.
3. Схиляйся перед чистотою і цнотливістю дитинства.
4. Йди на урок як на іспит, але перетворюй заняття на свято доброти й розуму.
5. Якщо учень не зробив домашнього завдання, не картай його, а уяви, що в нього, можливо, були важливіші справи. Або, що прикро, і ти, і твій предмет для нього, м'яко кажучи, не досить симпатичні. Загальновідомо: спочатку учні люблять учителя, а вже потім — його предмет.
6. Захоплюйся дитячими відкриттями і не поспішай оцінювати їх за допомогою цифр.
7. Принось на кожен урок диво: вірш, пісеньку, запис голосів видатних людей, притчу, приклад із життя, анекдот, афоризм, висловлювання, оригінальну задачу, жарт.
8. Твоя головна зброя — бадьорість, життєрадісність, гуманізм, а не буркотіння, вимогливість, переслідування, демонстрація втоми.
9. Твоє обличчя має бути красивим, одухотвореним красою, а твій зовнішній вигляд не повинен нагадувати про неминучу пенсію й нудне життя.
10. Якщо учні пам'ятають не тебе, а твої слова і вчинки, значить, твоє педагогічне життя вдалося!
Це варто пам'ятати завжди
1. Дітей учить те, що оточує.
2. Якщо дитину критикують, вона вчиться осуджувати.
3. Якщо дитину часто висміюють, вона вчиться бути несміливою.
4. Якщо з дитиною часто бувають поблажливими, вона вчиться бути терплячою.
5. Якщо дитину часто хвалять, вона вчиться оцінювати досягнення інших людей.
6. Якщо дитина живе з почуттям безпеки, вона вчиться вірити.
7. Якщо дитині часто демонструвати ворожість, вона вчиться битися.
8. Якщо дитину часто ганьблять, вона почувається винною.
9. Якщо дитину часто підбадьорюють, вона вчиться впевненості в собі.
10. Якщо з дитиною зазвичай бувають чесними, вона вчиться справедливості.
11. Якщо дитину часто заохочують, вона вчиться доброго до себе ставлення.
12.Якщо дитина живе в атмосфері дружби й почувається потрібною, вона вчиться знаходити в цьому світі любов.
Поради Василя Сухомлинського
1. Педагогічне безкультур'я й невігластво починаються там, де вчитель, не розуміючи духовного світу дитини, намагається перетворити дитячу беззахисність на клітку.
2. Мудрість влади педагога починається там, де його воля стає бажанням дитини.
3. Виховання словом — найскладніше й найтяжче з усього, що є в педагогіці.
4. Сильним, досвідченим стає педагог, який уміє аналізувати свою працю.
Сходинки успіху
(За Джимам Роном)
• Успіх — це не те, що ми маємо, а те, ким стаємо в результаті.
• Успіх складається на 20 % з вашого досвіду та кваліфікації і на 80 % — із вибраної стратегії дій.
• Чітко усвідомлена мета є невід'ємною частиною успіху.
• Час збору врожаю — вища сходинка зрілості. Ось де ми маємо навчитися, як зібрати врожай без нарікань на його мізерність і без вибачень та реверансів, якщо він занадто щедрий.
• Якщо ви зосереджуєте свою увагу водночас на різних речах, ви отримаєте певний результат, якщо ж сконцентруєтеся на чомусь конкретному, отримаєте неймовірні результати.
• Існує два погляди на майбутнє — один з пересторогою, інший — з передчуттям.
• Вам необхідно мати довготривалі цілі для подолання тимчасових труднощів та дрібних перешкод.
• Якщо ваші обіцянки базуються на шляхетних намірах, їх оцінять одразу.
• Ніколи не розпочинайте свій день, якщо він не розпланований на папері.
П'ять сходинок учительського щастя
За етикою щастя — це стан задоволення життям. Вирізняють п'ять рівнів щастя:
• перший, найнижчий — радість від самого перебування на Землі. Радість від краси весняного ранку, трави чи осіннього листя, свіжого вітру, річкової води чи запаху снігу;
• другий — матеріальна незалежність від інших людей;
• третій — спілкування, дружба, кохання в усій розмаїтості їх проявів;
• четвертий — творчість. У процесі творчості мобілізуються наші внутрішні можливості. Це і радісно, і приємно, і болісно;
• п'ятий, найвищий,рівень щастя — робити щасливими інших, поліпшувати й удосконалювати навколишнє життя.
Щасливим є справжній учитель, якого люблять учні, яким він віддає свій час, талант і душу.
Опубліковано: Середа, 28 серпня 2013
Положення визначає основні засади організації та запровадження дистанційного навчання.
Положення поширюється на дистанційне навчання у:
- загальноосвітніх навчальних закладах (далі - ЗНЗ);
- професійно-технічних навчальних закладах (далі - ПТНЗ);
- вищих навчальних закладах (далі - ВНЗ);
- закладах післядипломної освіти або структурних підрозділах вищих навчальних закладів, наукових і освітньо-наукових установ, що здійснюють післядипломну освіту (далі - ЗПО)
Дистанційне навчання реалізовується шляхом:
- застосування дистанційної форми як окремої форми навчання;
- використання технологій дистанційного навчання для забезпечення навчання в різних формах.
Запровадження дистанційної форми навчання у ЗНЗ, ПТНЗ, ВНЗ, ЗПО можливе за погодженням з МОН України.
У ЗНЗ навчально-виховний процес за дистанційною формою організовується відповідно до робочих навчальних планів за умови їх адаптації до дистанційної форми навчання.
Веб-ресурси, що використовуються у ВНЗ, ЗПО, ПТНЗ, ЗНЗ для забезпечення навчального процесу за дистанційною формою навчання, мають проходити процедуру перевірки у даному ВНЗ, ЗПО, ПТНЗ, ЗНЗ. Перевірка веб-ресурсів здійснюється цим навчальним закладом.
Для впровадження навчання за дистанційною формою навчальні заклади можуть створювати центри дистанційного навчання як їх відокремлені структурні підрозділи.
Рішення щодо використання технологій дистанційного навчання у навчальному процесі ЗНЗ, ПТНЗ, ВНЗ, ЗПО приймається вченою (педагогічною) радою навчального закладу.
У ЗНЗ використання технологій дистанційного навчання зорієнтоване насамперед на такі категорії учнів (вихованців):
- особи з особливими потребами;
- обдаровані діти та молодь, які спроможні самостійно або прискорено опанувати навчальні програми;
- особи, які проживають у географічно віддалених і важкодоступних до ЗНЗ населених пунктах;
- учні вечірніх шкіл, які за умовами праці перебувають тривалий час за межами населеного пункту, де розташований ЗНЗ, та учні, які за сімейними обставинами (декретна відпустка тощо) не можуть систематично відвідувати школу;
- особи, які бажають отримати додаткові знання паралельно з навчанням у школі;
- особи, які готуються до вступу до ВНЗ;
- громадяни України, які тимчасово або постійно проживають за кордоном.
Технології дистанційного навчання можуть використовуватись ЗНЗ при проведенні занять через мережу Інтернет під час карантину; вивченні додаткових (факультативних) предметів; навчанні учнів під час хвороби; виконанні науково-дослідницьких робіт у Малій академії наук України; участі у дистанційних олімпіадах, конкурсах; отриманні консультацій тощо.
Перелік предметів чи тем навчальних програм, видів навчальних занять, які здійснюються за технологіями дистанційного навчання, визначаються ЗНЗ за погодженням із законними представниками учня (вихованця).
Педагогічні, науково-педагогічні працівники та методисти навчальних закладів, в яких організована дистанційна форма навчання, повинні підвищувати свою кваліфікацію щодо організації та володіння технологіями дистанційного навчання (не рідше одного разу на 5 років та обсягом не менше 108 академічних годин). Кваліфікація працівників, які підвищували свою кваліфікацію, має бути підтверджена документом про підвищення кваліфікації за тематикою дистанційного навчання.
Перелік веб-ресурсів навчальних дисциплін (програм), необхідних для забезпечення дистанційного навчання, визначається навчальним закладом залежно від профілю навчальної дисципліни.
У зв'язку з затвердженням нового Державного стандарту повної загальної середньої освіти виникла нагальна потреба переглянути та удосконалити нормативні підходи до організації профільного навчання та допрофільної підготовки учнів. Тому в період із травня 2013 року педагогічна громадськість України була залучена до обговорення Нової редакції концепції профільного навчання в старшій школі.
Нова редакція Концепції має ряд суттєвих і, у порівнянні із діючим варіантом, прогресивних положень. Серед них такі:
1. Школи формують ті чи інші профілі навчання за рахунок комбінації базових, профільних, вибірково-обов'язкових предметів, спеціальних курсів, курсів за вибором та факультативів відповідно до профільного самовизначення учнів.
- Визначається 6 базових предметів (українська мова та література, іноземна мова, історія України та всесвітня історія, математика, природознавство, фізична культура), на вивчення яких виділяється по три години на тиждень у 10 та 11 класах.
- Профільні предмети - це предмети, що реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. На вивчення профільних предметів відводиться 5-10 годин на тиждень в 10 та 11 класах в залежності від кількості обраних учнем предметів для профільного вивчення.
- Спеціальні курси/профілюючі предмети - це навчальні курси/предмети, які входять до складу відповідного профілю навчання та забезпечують поглиблене та розширене вивчення профільних предметів. На вивчення спеціальних курсів/предметів відводиться від 2 до 7 годин на тиждень у кожному класі (в залежності від кількості вибраних профільних предметів).
- Вибірково-обов'язкові предмети – це предмети, які вводяться до навчального плану з метою загального розвитку учнів («Основи здоров'я», «Технології», «Мистецтво», «Прикладна економіка» (або інші предмети економічного спрямування: «Основи податкових знань», «Фінансова грамотність», «Підприємництво» тощо) для повнішого задоволення освітніх запитів учнів та обираються ними самостійно із запропонованого переліку. Із чотирьох запропонованих предметів учні вивчають за час навчання у старшій школі два - один предмет вивчається у 10 класі, один – у 11. На вивчення кожного з предметів відводиться 3 години на тиждень.
- Курси за вибором можуть вибиратися не тільки згідно з обраним профілем, але й за власним бажанням учня, який хоче поглибити свої знання з певних дисциплін.
- Факультативні курси – навчальні курси, що не входять до основної сітки годин і можуть обиратись учнями.
2. Надається право вибору окремих предметів та курсів самим учням, до того ж як у межах свого класу, так і в різновікових чи динамічних групах у своєму та інших навчальних закладах.
3. Упроваджується дистанційна форма навчання, що може задовольнити попит на профільну освіту в сільській місцевості.
4. Важливою особливістю нової концепції є запровадження курсу за вибором – «Професійні проби». Він дасть змогу старшокласникам не тільки теоретично освоїти обраний профіль, а й на практиці «доторкнутися» до конкретних професій, пов'язаних із цим профілем. Тому випускники більш усвідомлено обиратимуть майбутній фах.
5. Серед позитивних сторін проекту концепції – розширення переліку моделей профільного навчання. Особливо варто відзначити таку форму як динамічні профільні групи, профільне навчання за індивідуальними освітніми планами, міжшкільні профільні групи, районний міжокружний ресурсний центр, соціально-педагогічне об'єднання, освітній округ тощо.
6. Концепцією передбачено можливість обирати та змінювати профіль.
Розроблення концепції – це лише перший крок до профільної школи. На черзі наступні: розроблення відповідних нормативних документів, типових навчальних планів, програм, підручників, а головне потрібно прописати орієнтовний механізм навчання учнів за декількома профілями в одному навчальному закладі та різних навчальних закладах (Розділ ІІ), здійснення дистанційної форми навчання (Розділ ІІІ), профільне навчання за індивідуальними навчальними планами (Розділ ІІІ).
Засідання атестаційної комісії
Ведучий: Важливу роль в системі роботи з атестації педагогічних працівників відводиться атестаційній комісії. Що ж , на наш погляд,треба враховувати, щоб засідання завжди проходили успішно?
Перш за все – це толерантне ставлення до всіх присутніх на засіданні комісії Чи всі ми толерантні?
1.Вправа: «Згода, незгода, оцінка»( 5 хв.).
Учасники об’єднуються в три групи. Кожній групі дається картка з варіантом завдання.
ЗАВДАННЯ:
1група:складіть перелік слів і фраз, за допомогою яких ви висловлюєте згоду.
2. група: складіть перелік слів і фраз, за допомогою яких ви висловлюєте незгоду;
3. група: складіть перелік слів і фраз, за допомогою яких ви висловлюєте оцінку дій вчителя.
Після виконаної роботи кожна група демонструє результати своєї роботи.
Після обговорення на дошці або на плакаті записуються ті фрази, які можна використовувати під час толерантного спілкування на засіданнях атестаційної комісії.
На екрані за допомогою мультимедійного проектора демонструється плакат з толерантними висловлюваннями згоди і незгоди з думкою іншого.
ПАМ’ЯТАЙ!
Висловити згоду Вам допоможуть такі фрази:
· Це не викликає заперечень ( сумніву)………
· Я готова з цим погодитися………………
· Мені близькі думки цього вчителя………………..
· Я поділяю (підтримую) точку зору…………………………..
· Я теж хотіла про це сказати………………………….
· Моя точка зору цілком збігається………………………………….
· Ніхто і не заперечує………………………….
Ви не скривдите іншого, якщо вираження своєї незгоди почнете зі слів:
· Мені так не здається…………………………
· Я думаю по-іншому……………………………………
· Я дотримуюся іншої думки……………………………..
· У мене інша (протилежна) точка зору……………………………..
· Я дозволю собі не погодитися з вами……………………………………….
· На жаль, не можу погодитися з вами…………………………..
· Мені хотілося б висловити свою незгоду………………………………………
2. Тест «Риси толерантної особистості»
Кожен учасник одержує бланк «Риси толерантної особистості»
| Риси | А | Б |
| 1. Добре співпрацює на правах партнерства |
|
|
| 2. Приймає інших таким, якими вони є |
|
|
| 3. Не засуджує інших |
|
|
| 4. Має почуття гумору |
|
|
| 5 Виявляє поблажливість до людських слабостей |
|
|
| 6.Довіряє людям |
|
|
| 7. Виявляю терпіння |
|
|
| 8. Уміє володіти собою |
|
|
| 9. Визнає розбіжності в поглядах |
|
|
| 10. Уміє слухати |
|
|
| 11. Має здатність до співпереживання |
|
|
| 12. Відмовляється від домінування |
|
|
| 13. Поважає права інших |
|
|
| 14. Визнає рівність інших |
|
|
| 15. Виявляє альтруїстичні нахили |
|
|
Інструкція. Спочатку в стовпчик «А» поставте «+» проти тих трьох якостей, що, на вашу думку, у вас найбільш виражені, « 0» - напроти тих трьох якостей, які у вас найменш виражені. Потім у стовпчик « Б» поставте «+» напроти трьох якостей що найбільше характерні для толерантної особистості. Ведучому необхідно підрахувати загально групову кількість позначених якостей у колонці «Б» за кожним параметром і записати в бланк, що демонструється на екрані. Три якості, які набрали більшу кількість балів, і є ядром толерантності особистості, на погляд групи.
Завдання: 1.Порівняйте уявлення про толерантну особистість кожного з вас («+ » у колонці «Б» із загально груповим уявленням.
2. Порівняйте уявлення про себе( «+»у колонці «А») з портретом толерантної особистості, створеним групою.
Питання для обговорення: Як гадаєте, для чого ми виконували це завдання?
Ведучий: незважаючи на нашу толерантність, все ж таки дуже часто на засіданнях атестаційної комісії виникають конфлікти. Дуже важливо вміти згладжувати їх.
Завдання: необхідно спробувати з’ясувати методи урегулювання конфліктів.
Для цього пропонується елемент ділової гри.
Учасники об’єднуються у трійки. Упродовж 5 хвилин кожна трійка придумує сценарій, за яким двоє учасників грають роль сторін, які конфліктують, а третій – грає миротворця, арбітра.
Після підготовки сценаріїв йде їх презентація. На обговоренні ведучий ставить такі запитання:
- Які методи згладжування конфліктів було продемонстровано?
- Які, на вашу дімку, цікаві знахідки використовували учасники під час гри?
- Як варто було поводитися тим учасникам, яким не вдалося згладити конфлікт?
Методи урегулювання конфліктів: установлення діалогу; шлях перемов; послідовні взаємні поступки; звернення до арбітра; з’ясування причин конфлікту( коли учасники придумують свої сценарії, вони звертають увагу на ці методи).
ПАМ’ЯТКИ
щодо здійснення управлінської діяльності шляхом атестації
Рівні результативності діяльності вчителя:
1. Репродуктивний: учитель може і вміє розповісти іншим про те, що знає сам.
2. Адаптивний: учитель уміє пристосувати своє повідомлення до особливостей аудиторії.
3. Локально-моделюючий: учитель володіє стратегіями навчання, знаннями, вміння ми та навичками з окремих розділів курсу, вміє формулювати педагогічну мету, передбачати результат, забезпечувати послідовне включення учнів у навчально-пізнавальну діяльність.
4. Системно-моделюючий: учитель володіє стратегіями формування в учнів потрібної системи знань, умінь та навичок зі свого предмета загалом.
5. Творчо-моделюючий: учитель володіє стратегією перетворення свого предмета на засіб формування особистості учнів.
Параметри творчої діяльності:
1. Чи розробляє вчитель принципово нові підходи до навчання, виховання й розвитку учнів.
2. Наскільки реалізує та змінює (модернізує) зміст, форми, методи і засоби навчально-виховного процесу в світлі нових завдань, які стоять перед школою.
3. Як реалізує на практиці принципи особистісно зорієнтованого навчання, відшукує шляхи для створення творчої атмосфери.
4. Як повно володіє формами і методами управління й організації навчально-виховної діяльності учнів з метою їхнього розвитку.
5. Наскільки оригінально конструює навчально-виховний процес.
6. Чи здійснює постійний самоаналіз своєї професійної діяльності.
Критерії оцінювання діяльності вчителя:
1. Дидактична діяльність учителя:
o методи пояснення нового матеріалу;
o способи активізації розумової діяльності учнів;
o методи залучення школярів до пошуку;
o здійснення індивідуальної роботи з окремими учнями;
o організація навчання за новими технологіями;
o мотивація навчальної діяльності;
o самостійна робота учнів;
o форми роботи з книгою;
o форми виявлення й оцінювання знань учнів;
o практична спрямованість уроку, зв'язок навчання з життям;
o ефективність і доцільність використання ТЗН, наочності;
o дотримання гігієнічних вимог до уроку;
o оптимальність домашнього завдання (творчий та індивідуальний його характер).
2. Рівень навчальних досягнень учнів відповідно до вимог програми.
3. Рівень вихованості учнів.
4. Творчість учителів у підготовці до уроку та в його проведенні.
5. Активні форми роботи на уроці.
6. Позакласна робота вчителя: - класне керівництво;
o робота з батьками;
o гурткова робота.
7. Результативність роботи з обдарованими учнями.
8. Створення класного кабінету-лабораторії.
Поради до вивчення документації
v Стан виконання навчальних програм вчителем можна виявити, зіставляючи записи в класному журналі з навчальною програмою, календарним планом та поурочними планами.
v Дані про систему контролю за знаннями учнів можна отримати на підставі вивчення записів у класному журналі. Для цього слід звернути увагу на:
- кількість учнів, знання яких оцінені протягом уроку,
- періодичність перевірки знань учнів,
- наявність тематичного обліку знань,
- контроль учителя за успішністю слабовстигаючих учнів,
- обгрунтованість оцінок за семестр (рік),
- наявність необхідної кількості контрольних, лабораторних, практичних робіт.
Аналізуючи поурочні плани. необхідно
звернyти увагу на такі питання:
v наскільки правильно вчитель визначає мету уроку (навчальну, розвивальну, виховну);
v чи правильно визначає обсяг навчального матеріалу;
v чи доцільно підібрано методи і прийоми роботи на уроці на різних його етапах;
v чи є система видів самостійної роботи на уроці;
v чи враховано диференційований підхід до знань учнів на уроці;
v чи реалізований виховний аспект уроку;
v чи відповідає зміст та обсяг домашнього завдання нормам.
Проводячи бесіди з учителем, його колегами, керівником ПК (МО)
потрібно звернути увагу на такі питання:
v як вчитель працює над підвищенням своєї фахової й методичної кваліфікації;
v наскільки обізнаний із загальною культурою;
v бачення самим учителем системи в своїй роботі;
v чи вміє вчитель критично аналізувати свою діяльність, помічати в ній позитивні та негативні сторони.
v чи може вчитель самостійно дати оцінку своїй роботі.
План і методи
вивчення системи уроків учителя
| № | Зміст заходів | Методи і форми перевірки |
| 1 | Ознайомлення із загальною підготовкою вчителя: Знання: - наукової, психолого-педагогічної, спеціальної літератури з теми самоосвіти; - навчальної програми та пояснювальної записки; - вимог Держстандарту; - критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів; - обізнаність щодо нормативних документів. | Бесіда з учителем |
| 2 | Підготовка вчителя до викладання теми. Лабораторія вчителя, елементи наукової організації праці. Якість календарно-тематичного та поурочного планування | Ознайомлення з планами |
| 3 | Аналіз уроків з досліджуваної теми. Спостереження в ході уроків таких моментів: | Відвідування уроків |
| 3.1 | - Психологічний режим. - Мобілізаційний початок уроку. - Емоційний настрій учнів і його підтримка протягом усього уроку. - Система стимулювання вчителем пізнавальної активності учнів, - Організація навчальної праці й старанності. - Намагання вчителя допомогти учням. - Підтримання інтересу до навчальної праці, до уроку. - Виховання на уроці. - Культура спілкування. - Стиль і тон під час спілкування з учнями. - Контакт із класом. - Запобігання втомлюваності. - Цілеспрямованість роботи вчителя та учнів | Спостереження на уроках, бесіди з учнями |
| 3.2 | - Зміст навчання на уроках. - Відповідність змісту навчання вимогам програми (повнота); науковість, систематичність та послідовність матеріалу; його доступність. - Встановлення міжпредметних зв'язків. - Зв' язок навчання з сучасністю, з життям. - Використання краєзнавчого матеріалу | Спостереження на уроках, бесіди з учнями |
| 3.3 | Методи і прийоми роботи вчителя та учнів на уроці: - Методи вивчення нового матеріалу; - методи закріплення вироблених умінь і навичок; - методи і прийоми перевірки та оцінки знань учнів; - використання на уроках методів, які активізують пізнавальну діяльність учнів (проблемне навчання, пошуково-дослідницький метод тощо); - керівництво на уроці розумовою діяльністю учнів, навчання Їх на високому рівні складності; - місце й питома вага самостійних і творчих робіт учнів на уроках, їх якість - використання елементів наукової організації праці вчителя та учнів на уроці; - методи і прийоми щодо розвитку творчих здібностей учнів. | Спостереження уроків, аналіз планів проведення уроків, вивчення системи письмових робіт учнів |
| 3.4 | Обладнання уроків: - ефективність використання наочності, ТЗН, їхній характер (ілюстративний, пошуково- пізнавальний) | Спостереження уроків |
| 3.5 | Система домашніх завдань: - відповідність обсягу нормативним вимогам; - характер завдань; - диференційований підхід; - зв'язок із життям, працею, краєзнавством; - запобігання перевантаженню учнів домашньою роботою | Спостереження, аналіз класного журналу й зошитів учнів; бесіда з учнями |
| 3.6 | Система перевірки та оцінювання знань учнів: - методи перевірки домашнього завдання. | Спостереження, бесіда з учителем |
| 3.7 | Озброєння учнів навичками самоосвіти: - самостійне набуття знань на уроці; - робота з книгою, підручниками, посібниками. - складання плану, тез, конспектування; - підготовка рефератів, доповідей, рецензій. | Ознайомлення з розробками, пам`ятками для учнів; бесіди з учнями |
| 3.8 | Використання різних типів уроків у системі вивчення теми. Різноманітність структури уроків, їх чітка організація. Запобігання шаблону в композиції та структурі уроків, у виборі типів уроку | Спостереження, бесіда з учителем; детальне ознайомлення з тематичним планом |
| 3.9 | Реалізація на уроках дидактичних принципів навчання | Цілеспрямоване спостереження |
| 3.10 | Виконання єдиних вимог, встановлених у гімназії | Спостереження, аналіз |
| 3.11 | Санітарно-гігієнічний режим на уроці | Аналіз; бесіда |
| 3.12 | Дотримаиня вчителем технологічних вимог ведення уроку.: - організація робочого місця вчителя та учнів; - чітка організація діяльності вчителя та учнів на кожному етапі уроку й на уроці загалом; - завершеність усіх навчальних операцій; - поєднання колективної, групової та індивідуальної роботи учнів на уроці; - диференційований підбір завдань з урахуванням індивідуальних особливостей учнів для кожногo етапу уроку; - встановлення зворотних зв'язків у ході уроку; - неперервний контpоль і самоконтpоль, залучення учнів до взаємоконтpолю; - оптимальний для кожногo учня темп і ритм роботи на уроці; - раціональне використання часу. | Спостереження |
| 4 | Якість уроків, їхня результативність: - педaгoгічний задум уроку та йогo реалізація; - ступінь оволодіння учнями знаннями, вміннями й навичками; їхні глибина і міцність; - обсяг і якість засвоєного, зробленого (написаногo або розв'язаного); - просування учня в розумовому розвитку, вихованні; - система письмових робіт учнів та якість їх виконання. | Опитyвання учнів під час уроків за програмою, підготовленою спільно з учителем |
| 5 | Організація вчителем позакласної роботи з предмета її результативність | Опитyвання учнів під час уроків за програмою, підготовленою спільно з учителем |
Тренінг «Вивчення системи роботи вчителя»
1. Вступне слово ведучого: (три перших абзаці) зі статті.
У роботі школи особливої уваги потребує вивчення адміністрацією, а також представниками атестаційної комісії системи роботи педагогічного колективу в цілому чи кожного педагога зокрема.
Система роботи педагога-це сукупність форм, методів і прийомів роботи та вміння застосовувати їх на практиці, що є властивою цьому педагогу, відрізняє його роботу від інших, дає можливість добиватися тих чи інших результатів у навчально- виховному процесі.
В. А. Сухомлинський уважав, що певну систему в роботі вчителя виявити можна тоді, коли вчитель бачить, що він буде робити завтра, що він буде робити протягом усьо¬го навчального року й кількох навчальних років.
На які питання необхідно відповісти: Чи сформована у педагога система роботи?
У чому її зміст, результативність та ефективність?
Щоб відповісти на ці питання треба, перш за все, виділити напрями вивчення системи роботи педагога та розробити етапи цієї роботи.
2. Хід роботи: всіх учасників поділити на три групи.
Перше завдання:кожна група на протязі 5 хвилин виділяє свої напрями вивчення системи роботи вчителя, оголошує їх, а потім зрівнює їх з даним алгоритмом. Йдеться обговорення , співставлення.
Алгоритм : Напрями вивчення системи роботи вчителя:
- Рівень науково-теоретичної та психолого-педагогічної підготовки;
- Якість викладання навчального предмету;
- Стан позакласної роботи з предмета;
- Робота з самовдосконалення та підвищення педагогічної майстерності;
- Робота з підготовки навчально-методичного супроводу навчальної дисципліни;
- Якість ведення документації;
- Рівень навчальних досягнень учнів; Громадсько-педагогічна та виконавська діяльність.
Друге завдання: Розробка етапів роботи з вивчення системи роботи вчителя, їх представлення, порівняння з алгоритмом
Кожній групі видається аркуш, на якому прописані назви етапів роботи. Необхідно виділити до 1-2 етапів конкретні задачі, а по третьому – записати недостаючи слова, словосполучення.
Етапи вивчення системи роботи вчителя
I. ПІДГОТОВЧИЙ
• визначення мети;
• вивчення та опрацювання літератури;
• склад комісії з вивчення системи роботи;
• залучення до цієї роботи досвідчених учителів і керівників методичних об'єднань сприятиме створенню атмосфери доброзичливості та кваліфікованого підходу до розв'язання запланованого питання;
II. ДІЯЛЬНІСНИЙ
• збір інформації про роботу педагога;
• відвідування уроків з певних тем та в певному класі;
• відвідування позакласних заходів;
• ознайомлення з документацією вчителя (календарні та поурочні плани, класні журнали, журнали гурткової роботи, учнівська документація тощо);
• проведення бесід з учителем;
• допомога у подальшому вдосконаленні його майстерності та з'ясування, що нового з'явилося у його навчально-виховній діяльності;
• збір усієї інформації.
III. ОЦІНЮВАЛЬНО-РЕЗУЛЬТАТИВНИЙ
1. Підготовка узагальнюючого документа: структура його опису
- Рівень фахової підготовки та педагогічної майстерності, робота над підвищенням свого професійного рівня;
- Якість підготовки до уроків, позакласних та позашкільних заходів;
- Оцінка якості викладання навчального матеріалу (науковість, доступність, використання виховних можливостей, розвиток школярів, здійснення внутрішньопредметних та міжпредметних зв'язків, зв'язок із практикою, опора на життєвий досвід тощо);
- Прийоми, методи і засоби навчання та виховання (принципи, які найбільш вдало реалізовуються вчителем; відповідність методичних прийомів особливостям змісту, типу, меті уроків та віку школярів; урахування інтелектуального розвитку кожної дитини тощо);
- Система перевірки та оцінки навчальних досягнень школярів;
- Рівень навчальних досягнень та вихованості учнів;
- Виховна робота з дітьми з дітьми;
На дошці представлено алгоритм, з порівнюється виконане завдання.
