Привітання працівникам агропромислового комплексу та переробної промисловості
«Хліборобському роду нема переводу»
Виходять на сцену: директор школи, учні з караваями.
Директор школи. Шановні жителі нашого села, працівники сільського господарства, гості! Шановні Олексій Олексійовичу, Ігоре Олексійовичу, Юріє Анатолійовичу !
Щиро вітаємо вас з професійним святом. З давіх – давен Україна славилася добрими, талановитими та працьовитими людьми. Завдяки «золотим рукам», мудрості, досвідченості аграріїв живе наше село, а разом з вами і школа. Хвала мозолястим рукам селян, які знають справжню ціну хліба.
Хай завжди буде чистою блакить українського неба, хай і надалі рясно колосяться щедрими врожаями ваші ниви, хай втілюються в життя ваші плани, задуми та сподівання на радість вашим рідним, на благо розквіту рідної України та піднесення добробуту всього українського народу. Хай обходять вас стороною природні стихії, а ваші родини живуть у сімейному затишку, щасті, благополуччі та при доброму здоров’ї!
Діти. 1.Мій рідний край, у золоті колосся
На неосяжнім просторі степів,
Де всім гостям, як здавна повелося,
Підносять - хліборобський сніп.
2.Село моє, колисочка дитинства,
До тебе я приходжу знов і знов,
Село моє, кринице материнства,
В тобі снагу черпаю і любов.
Село моє, для мене ти рідніше,
Дорожче ти мені за землі всі,
Бо ти даруєш і любов і ніжність,
Твоїй вклонятимусь завжди красі.
3.Гудуть у степу трактори, біліють у просторі села.
Гуляють на волі вітри, і днина висока й весела.
Тополі. Дорога. Блакить. Ні меж, ані краю роздоллю.
Ну, як же її не любить, цю землю, що рідна до болю.
4.Ми сьогодні вклоняємося Олексію Олексійовичу , Ігорю Олексійовичу, Юрію Анатолієвичу і всім тим людям, які у добрий час, засівають землю зерном, сіють щастя й добробут у кожну сім’ю, сіють мир на землі. Це вони творять життя на землі, творять красу землі нашої.
1.Ми вклоняємося людям найдавнішої і найсвятішої професії на землі – хліборобам, людям, які не звикли до шани та для яких став звичним повсякденний важкий труд біля землі. Це завдяки їхнім невтомним рукам стане вагомий колос - хлібом насущним, в якому і сонце, і дощі, і дихання матінки – землі, і безсонні ночі та невтомні дні без вихідних, і свята хліборобська любов до землі.
2. Шановні Олексій Олексійовичу та Юріє Анатолієвичу прийміть від нас ці снопи пшениці на знак вдячності і шани.
Виходять учень і учениця з караваями і вручають їх О. О. Злидньову та Ю.А. Чумаку.
3. Чи є більше щастя на землі,
Як сіять хліб, виплескувать достаток?
У хлібі тім життя бере початок,
В нім – сила нездоланних трударів!
4.Благословенна борозна дощами щедрими полита.
О. Земле сонячна моя, вінчайся колосом і цвітом.
Довіку, земле, молодій на радість нам і нашим дітям.
Разом. Хвала людині трудовій,
Хвала рукам , що пахнуть хлібом!
Танець. 9 клас.